Кримські

степи, поля буяна,
Летить мрія, кримчанка Сана!
У її правому погляді джерело,
Горить степ, вогняне мереживо.

Кримські гори, між схил кизилу
Погляд в минуле дівчини Криму!
Тихо розносить вітер Донузлав
В нічному степу аромати трав.

Кримські вітри, вечірній Мусон,
Мрії дівчини, як лагідний сон,
Розпечений пісок, минула біль,
Не забувають рани цілющу сіль.

Кримські береги, круті обриви,
Стрибок і дівчина з далини
На беріг рідного ракушняка,
З піснею Венерою ступила.

Кримська вода, оніксів глибина
Дівчини Сани, де слухає вона
Шепіт Аби про вигнання лоба,
Про страту народу пісня луна.
АВТОР:ВЛАСЮК Александр